Права справа

Земля Сонячного Вепра: Борія, Гіперборія, Вишня Борія

Протягом свого існування Україна народила дві цивілізації, відомі під іменами Борія (Земля вепра) та Гіперборія. Для цього вона здійснила два расові переходи, сформувавшись у 25 тис. до н. е. як Борійська (кроманьйонська) раса, а в другій половині 6 тис. до н.е. - як Арійська раса. Щоб подолати нинішню глобальну кризу, Україні потрібно здійснити свій третій цивілізаційно-расовий перехід.

До 2050 року половину жителів України становитимуть іммігранти

13 років незалежності під мудрим керівництвом наших вождів призвели до катастрофічних для Нації результатів. Ми стали бідною країною. Такою бідною, що незабаром можемо зникнути. Ми відчули надто радикальні зміни в якості життя - радикальні в гірший бік. І, звичайно, пересічний українець, що відповідально ставиться до батьківського обовґязку, навряд чи ризикне мати другу, а тим більше третю дитину, бо добре розуміє, що не зможе забезпечити їй "щасливе сите дитинство", а тим більше дати гідну освіту.

Стоп зараза!

Практично будь-яка ідеологічна доктрина втрачає сенс поза межами силового культурного поля. Відсутність культури - явище, що викликає щиру огиду. Ну не може середньостатистичний український робітник з розумінням ставитися до галасливих істеричних клікуш, що псують своїм неприємним зовнішнім виглядом довкілля.

Київська Русь - бастіон Білої Раси

Як називають людину, котра ходить вулицями і без кінця волає: "Я розумна! Я розумна!" Правильно.

А як називають країну, яка прагне всіх переконати: "Я незалежна! Я незалежна!" Теж правильно.

Зрештою кожен тямущий українець вже давно зрозумів що почому і почав робити єдино правильні висновки. Результатом цього повільного але неминучого процесу стане відновлення раціонального стану речей, характерного для українського суспільства періоду правління князя Святослава Хороброго. Недарма розквіт національної державності припадає саме на часи раннього середньовіччя.

Розмова з головою французьких правих Жан-Марі Ле Пеном

40 років тому в парижському Елисейському палаці французький президент Шарль де Голь та бундесканцлер Конрад Аденауер підписали німецько-французький договір про дружбу. Цим самим було проголошено кінець багатовіковому суперництву та «спадковій ворожості» обидвох країн. І вже тоді лунали заперечення т.зв. «атлантиків».